Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Національний університет “Львівська політехніка” / Розрахункова робота РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “Проектування систем захисту інформації”  План 1.Загальні теоретичні відомості 2.Розрахункова частина 3.Захист заземлення Висновок 1.Загальні теоретичні відомості Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із “землею” або її еквівалентом металевих струмопровідних неструмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції. У відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.080-81 ССБТ “Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление” захисне заземлення переважно застосовується в трифазних мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та мережах з напругою понад 1000 В з будь-яким режимом нейтралі. Основними елементами заземлювального пристрою є заземлювачі, які можуть бути природними і штучними. Як природні заземлювачі можуть бути використані металеві та залізобетонні частини комунікацій і будівельних споруд, які знаходяться в землі. В якості штучних заземлювачів застосовуються вертикальні та горизонтальні електроди. Як вертикальні електроди використовують стальні стрижні діаметром 10 – 16 мм та довжиною 5 –10 м, кутову сталь розміром від 40 x 40 до 63 х 63 мм, а також стальні труби діаметром 50 – 60 мм довжиною 2,5 – 3 м. Вертикальні електроди з’єднують стальною штабою шириною 20 x 40 мм та товщиною 4 мм або круглим дротом діаметром 10 – 12 мм. Для заземлення електроустановок, які живляться від мережі з ізольованою нейтраллю, використовують комбіновані групові заземлювачі, які складаються з вертикальних електродів, розміщених за планом у ряд або по контуру, з’єднаних горизонтальним електродом. Для заземлення електроустановок з напругою понад 1000 В мережі із заземленою нейтраллю використовують розподільний заземлювач, який виконують у вигляді сітки, що складається зі з’єднаних один з одним горизонтальних електродів, розміщених на глибині 0,5 – 0,7 м у межах території, зайнятої заземленим обладнанням. 2.Розрахункова частина Вихідні дані для розрахунку захисного заземлення Напруга електро-мережі U, В  Потужність трансфор-матора
 Струм замикання на землю Із, А  Тип грунту  Глибина закла-дання h, м  Довжина електроду
, м  Діаметр електроду d, м  Відстань між електро-дами a, м  220 600 – Пісок 0,6 3,5 0,013 4,0   Мета розрахунку – визначення основних конструктивних параметрів заземлення (кількість, розміри, порядок розміщення вертикальних стрижнів та довжини з’єднувальної смуги), при яких опір розтіканню струму не буде більшим нормованого значення. Розрахунок виконується методом коефіцієнтів використання у такій послідовності: 1. З’ясувати вихідні дані: – характеристика електроустановки (тип, напруга, потужність, засоби заземлення, розміщення обладнання тощо); – форма та розмір стрижнів, з яких потрібно виготовити заземлюючий пристрій, глибина закладання їх у землю. 2. Визначити розрахунковий струм замикання на землю
та відповідне йому нормоване значення опору розтіканню струму захисного заземлення
Розрахунковий струм замикання
– це найбільш можливий для даної електроустановки струм замикання на землю. Для електроустановок з напругою до 1000 В
. В електроустановках напругою понад 1000 В
визначається за формулою:
де
– лінійна напруга мережі, кВ;
– довжина кабельних та повітряних ліній відповідно, км. Відповідні нормативні значення опору розтіканню струму заземлювального пристрою (ЗП)
вибираються з таблиці 1. Табл. 1 Допустиме значення опору заземлювального пристрою в електроустановках Характеристика електроустановок Найбільш допустиме значення
, Ом  Для електроустановок з напругою понад 1000 В та розрахунковим струмом замикання на землю Із ( 500 А 
 Для електроустановок з напругою понад 1000 В та розрахунковим струмом замикання на землю Із ˂ 500 А 
 За умови, що заземлювальний пристрій є загальним для установок напругою до і понад 1000 В та розрахун...